Українська мова. Шабля ранить тіло, а слово — душу.


Слову як основній одиниці мови властиві такі ознаки:

  • фонетична оформленість;
  • наявність одного чи кількох лексичних значень;
  • номінативність (слово виконує в мові функцію називання);
  • граматична оформленість;
  • видільність у мовленнєвому потоці;
  • вільна відтворюваність у процесі мовлення (слова існують у готовому вигляді, їх не потрібно заново створювати);
  • відносна вільність по­зиції в реченні;
  • власний єдиний наголос (за винятком складних слів, які мають основний і побічний наголоси: багатозначний, приладобудування, сивоголовий тощо; од­носкладові прийменники, сполучники і частки в поєднанні з іншими словами власного наголосу не мають: по дорозі; не ти, а ми; він і вона і под.);
  • структурна цілісність (непроникність одного слова в інше, за винятком деяких заперечних та неозначених займенників у непрямих від­мінках із прийменниками: дехто - де з ким, ніщо - ні на чому, хтозна-який - хтозна в якому і под.);
  • пере­важне вживання в сполученнях слів у межах речення.

Читати повністю »