Українська мова. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.


Графіка (від гр. grapho - пишу, малюю) – розділ на­уки про українську мову, в якому вивчається сукупність умовних зна­ків для передачі на письмі усного мовлення. Читати повністю »

Правила нормативної літературної вимови вивчаються у спеціальному розділі мовознавчої науки української мови, який називаєть­ся орфоепією (від гр. orthos - прямий, правильний, рів­ний і epos - слово, мова). Читати повністю »

Транскрипція (від лат. transcriptio - переписування) спеціальний спосіб запису мовлення в повній відповідності з його звучанням. Читати повністю »

Наголос в українській мові – це виділення одного зі складів слова поси­ленням голосу. Читати повністю »

Склад - це найменша вимовна одиниця, компоненти якої тісно пов’язані між собою в артикуляційному й аку­стичному плані. Читати повністю »

Чергування можуть бути живими, тобто такими, які зумовлюються дією фонетичних процесів, властивих су­часній мові (наприклад чергування за глухістю – зціди­ти [с'ц'ідити]; за дзвінкістю – як же [jаґже]; за м’які­стю – дні [д'н'і]). Такі чергування відбуваються у мов­ленні, і тільки деякі з них зафіксовані у правописі, зокре­ма перехід префікса з- у с- перед к, п, т, ф, х: скинути, спитати, стягти, сформувати, схопити тощо. Читати повністю »

Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосні. Поділ звуків на голосні і при­голосні – це найбільше протиставлення у системі звуків мови. Читати повністю »

Фонетика (від гр. phonetikos - звуковий) – розділ мовознавства, у якому вивчається звукова система мови та різноманітні звукові зміни, що відбуваються в мовному потоці. Читати повністю »

Лексичне і фразеологічне багатство української мови зафіксоване в словниках. Мовознавча наука, яка займаєть­ся теорією і практикою укладання словників, називається лексикографією. Усі словники поділяються на два типи: енциклопедичні та лінгвістичні. Читати повністю »

Словник мови містить активний шар лексики, що по­стійно використовується носіями мови і не має відтінку новизни чи давності, і пасивний, до якого належать за­старілі слова й неологізми. Читати повністю »

« Попередні статті Наступні статті »