Українська мова. Шабля ранить тіло, а слово — душу.


Наголос

Наголос в українській мові – це виділення одного зі складів слова поси­ленням голосу.

Склад, на який падає наголос, називається наголошеним, а решта – ненаголошеними. Наголошений склад відріз­няється від ненаголошених більшою тривалістю, силою.

Наголошеність – це властивість усього складу, а не тільки голосного звука, тому в наголошеному складі і го­лосні, і приголосні вимовляються чітко й виразно.

Наголос притаманний кожному повнозначному слову, службові ж слова, як правило, не наголошуються. У мов­ленні вони приєднуються до повнозначних, утворюючи ра­зом з ними фонетичні слова: у мене [ум?ене], зробив би [зроб?иуби],хай буде [хаіб?уде].

Деякі складні слова, крім основного, можуть мати ще й побічний (додатковий) наголос: з?олотовол?оска, в?исоко­кваліфік?ованийний.

Наголос в українській мові вільний, тобто не закріпле­ний у слові за якимось складом, як, наприклад, у польській мові, де завжди наголошується передостанній склад.

В українській мові наголос рухомий, оскільки при змі­нюванні слова може переходити з одного складу на інший: х?ата - хат?и, нос?ити - н?ошу - н?осять.

Наголос може виконувати словорозрізнювальну функ­цію у тих випадках, коли звукова оболонка слів тотожна: п?отяг - пот?яг, ?обід - об?ід, пр?ошу - прош?у.



Українська мова. Граматика української мови, енциклопедія мови.

One Response

  1. Тетяна Says:

    “нос?ити – н?ошу – н?осять”
    Мається на увазі ім. “ноша” в зн.в. чи дієсл. “носити” І ос., одн.? Якщо дієсл., то наголос у слові “ношу” мав би бути на останньому складі. Чи я помиляюсь?

Leave a Comment

Please note: Comment moderation is enabled and may delay your comment. There is no need to resubmit your comment.