Українська мова. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.


Фонетична транскрипція

Транскрипція (від лат. transcriptio - переписування) спеціальний спосіб запису мовлення в повній відповідності з його звучанням.

Фонетичний алфавіт - система букв разом із додат­ковими знаками, які використовуються для фонетичного запису живого мовлення. В українському мовознавстві з цією метою вживаються літери української абетки, а та­кож деякі додаткові позначення. Використання такого алфавіту створює можливість якомога повнішої фіксації характерних рис української літературної вимови. Зокрема вживаються такі знаки:

и], [ие], [оу] – позначення голосних [е], [и], [о] в деяких ненаголошених позиціях;

[?у]>[?ї] – позначення нескладових звуків, які з’явля­ються в певних позиціях на місці приголосних [в], [j];

[н'], [с'], [л'] – скісна риска вгорі праворуч вказує на м’якість приголосних;

[б’], [ж’], [к’] – апостроф угорі праворуч вказує на по­м’якшення приголосних;

[н:], [с:], [ж:] – двокрапка вказує на довготу приголос­ного;

[дж], [§] - спеціальні комбіновані знаки (лігатури) для позначення складних звуків [дж], [дз];

[j] - позначення приголосного [й], яке використовуєть­ся з метою уникнення двозначності надбуквеного знака;

[?а] – риска вгорі над буквою, нахилена праворуч, є зна­ком головного словесного наголосу;

[а’] – риска вгорі над буквою, нахилена ліворуч, – знак побічного наголосу.

/ – позначення паузи у межах фрази.

// – позначення міжфразової паузи.

У фонетичній транскрипції відсутні розділові знаки; усі без винятку слова пишуться з малої літери; увесь фоне­тичний запис береться у квадратні дужки.



Українська мова. Граматика української мови, енциклопедія мови.

39 Responses

  1. кк Says:

    В музеях Далекого Сходу білі мої рушники – це крила мого народу, що крилив сюди віки.
    Запишіть будь-ласка подане речення фонетичною транскрипцією

  2. Stanislav Says:

    ( у! м у з е йа х д а л е к о г о с х о д у б* і л* і м о йі р у ш н и к и ц е к р и л а м о г о н а р о д у шч о к р и л и у! с* у д и в* і к и )

    у! – у складовий
    * – на познач. м*якості

  3. Юлия Says:

    Йду в Карпатах крізь летючі хмари,де світанки сонце надпили, де на скелях пишуть мемуари блискавки, століття і орли.

  4. Yura Says:

    Запишіть текст фонетичною транскрипцією:
    Всмоктавшись на купі соняшничиння, я ховаю руки в рукави свого пошарпаного лапсердачка, зсутулююся, щоб дихати в пазуху, заплющую очі й куняю на холоді під шурхіт пороші в яблуневому гіллі, а переді мною – прив’ялі садки позатинню, і сонця стільки, що тіні од дерев мліють…
    Дивне почуття огортає тебе, коли ти дивишся на ці тендітні, малюсінькі деревця з кількома трепетними листочками, схожими на ротики, що п’ютьмолоко сонця. Які ж вони здаються немічні, мов курчата, що недавно вилупитися з яєць. Тісно згуртувавшись, туляться одне до одного, в тому єднанні їхня сила, здатність вистояти, вижити.

  5. merri Says:

    wсмоктаvшис’ на куп’і сон’ашничин:’a \ йа хоwайу руки в рукаwи сwого пошарпаного лапсердачка \ зсутул’уйу:с’a \ шчоб дихати в пазуху \ запл’ушчуйу оч’і j кун’айу на холод’і п’ід шурх’іт пороші в jaблунеwому г’іл:’i \ a перед’i мнойу \ приwйал’і садки позатин:’у \ і сонц’а ст’iл’ки \ шчо т’iн’і од дереw мл’ійут’

  6. kate Says:

    народ,що не усвідомлює

  7. Маша Says:

    День був хороший, свытило сонце.

  8. Слава Says:

    Споконвіку село називається Білогір’я

  9. саша Says:

    цвіт

  10. саша Says:

    Порядність,свіжість,сільськй,кузня,молодість,пісняр,міцні,гінці,спільний,рясніти,посміхнутися,інші,камінці,середній,цвіт,кістці,свято,Наталці,рибалці,український,стяги,листя.

  11. Njusha Says:

    ден’ був хороший/ св’ітило сонце

  12. Lida Says:

    Оксамитові квіти твого дитинства, твоєї юності, твоєї дозрілості, – рожі стоять на моріжку твоєї долі, дивляться всередину пристрастними своиїми очима; їхні ворсисті стебла, їхнє ворсисте листя пахне сухою курявою, і так добре від тих сухих пахощів, наче вони тобі обіцяють безсмертя.

  13. юля Says:

    Життя іде і все без коректур.
    І час летить, не стишує галопу.
    Давно нема маркізи Помпадур,
    і ми живем уже після потопу.
    Не знаю я, що буде після нас,
    в які природа убереться шати.
    Єдиний, хто не втомлюється, – час.
    А ми живі, нам треба поспішати.

  14. алёна Says:

    У полуденному серпанку мерехтять тихі, дрімотно-блаженні куполи церков, красу яких видно далеко звідси.

  15. катя Says:

    осінь-то вогненний птах

  16. taya Says:

    з раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з з мовою.Ще єдине знаряддя, що вивищує людину над світом.

  17. Витя Says:

    Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами.

  18. АЛЛА Says:

    життя іде і все без коректур

  19. Світлана Says:

    Запишіть фонетичною транскрипцією:
    смієшся, дощ, джунглі,її, обіб’ю.

  20. Валерия Says:

    Ви знаете як липа шелестить
    У місячні весняні ночі

  21. sawa Says:

    Запишіть текст фонетичною транскрипцією:
    Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

    Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

    Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
    Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.

    Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»
    Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.

    Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

  22. Engel Says:

    загадки, джмелі,садках,на триніжку вечеря,легко,найлегший,найкоротший,Глід,гнешся,сміється,воскресши.

  23. Анжела Says:

    Ddhgedjh

  24. Анжела Says:

    Класно*)))

  25. Анжела Says:

    Чудово*)))

  26. Анжела Says:

    Didenko Angela

  27. Анжела Says:

    Запишіть текст фонетичною транскрипцією:
    Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

    Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

    Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
    Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.

    Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»
    Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.

    Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

  28. Каролина Says:

    Перші уроки поезії-мамині.Знала багато пісень і вміла дуже інтимно їх співати.Пісень було стільки,як у баби Зуїхи,нашої землячки.І таких самих.Найбільший слід на душі-од маминої колискової”Ой ,люлі-люлі,моя дитино”.Шевченко над колискою-це не забувається.А співане тужно:”Іди ти,сину,на Україну,нас кленучи”,-хвилює й досі.

  29. Viki Says:

    самі й пишіть!)

  30. Віра Says:

    Беладонна(11-19лютого).Жінка-беладонна-скромна красуня.

  31. Inna Says:

    Запишіть фонетичною транскрипцією слово “базьоха”

  32. Юлія Says:

    Будь ласка допоможіть)

    Білі роси – то кохання,
    Що живе лиш до світання;
    Кров, що в сонці не поблідла,
    То любов правдива й світла.

  33. евгения Says:

    Із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. Людина може покинути Батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаться колискові, які виспівувала мати, перші враження, добуті тільки цією, єдиною і неповторною, мовою.

  34. Anna Says:

    І жайворонок, що загубився в небі, співаючи жайворонисі, і орел, що повис на вітрі, ледве ворушачи кінчиками крил, виглядає здобич, чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок – зелена, мов цибулиння, бджоли гудуть за медом,ховрашок свистить, цвіркунці одно – пиляють у свої скрипки, наче сільський швець на весіллі. І хочеться знати, куди падає сонце, кортить дійти рівним степом до краю землі й заглянути в прірву, де вже чимало назбиралося погаслих сонць, і як вони лежать на дні провалля – як решета, як сковороди чи як жовті п’ятаки? допоможіть зробити фонетичний запис

  35. Філіп Says:

    допоможіть зі словами:дев’ятнадцять,сміється,боротьба,шістнадцятьох,збираєшся,привокзальний.

  36. Філіп Says:

    будьласка

  37. Dasha Says:

    Не шукай правди в других, коли в тебе її немає. Ой одна я, як билиночка в полі… Всі одеські рибаки брали з собою образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки брали з собою образ святого чудотворця. Ой кувала зозуля, та вже не чувати: полетіла в гай зелений нічку ночувати.
    Помогите записать фонетической транскрипцией! Пожалуйста.

  38. артем Says:

    Телефон у квартирі у мене торохів , наче коробка з сірниками ,яка котиться з височенних сходів

  39. артем Says:

    !!!

Leave a Comment

Please note: Comment moderation is enabled and may delay your comment. There is no need to resubmit your comment.